Наш вуличний код: що це таке й чому маємо його позбутися

Об этом сообщает sigmatv.in.ua со ссылкой на СМИ.

Простір нашого життя може сказати про нас більше, ніж думаємо. Візьміть, наприклад, радянські й пострадянські двори. Багатьом вони дали особливе дитинство: час вуличних бійок і протистоянь.

Подвір’я радянських багатоповерхівок були ще однією реінкарна­цією "вулиці" – того великого простору поміж висотними мурашниками мегаполісів, який нікого не захищав, але всім кидав виклик. На "вулиці" ти дорослішав, входив у компанії, мав перший досвід захоплень. Там відбувалися твої перші кулачні бої.

Ця пізньорадянська й пострадянська "вулиця" дала багатьом із нас прості цінності: є твій двір, а є – чужий. Є твій район, а є – інший. У "твоїх" зростали перші зграї, поставали перші лідери, відбувалися перші бійки за владу. І згодом ці зграї йшли на інші зграї. Спочатку граючись у "солов’я-розбійника". Потім серйозніше: "стінка на стінку".

Вуличні бійки сформували велику частину чоловічого населення нашої країни. Вони виплекали особливі цінності: не відступати й не здаватися (це добре), але в будь-якій незрозумілій ситуації давати в морду (й це зле). Вулиця виховала солодке бажання наваляти й не давала жодного іншого способу виявити найкращого. Сильному – все, слабкому – нічого: це одвічне правило первісних суспільств. І в цьому сенсі пострадянська вулиця також була "первісним суспільством".

Американське та європейські суспільства в той час розвивалися за іншою логікою. Америка – особливо "одноповерхова" – організована навколо приватних будинків, а не багатоповерхівок. "Дворового життя" мешканців мікрорайонів тут бути не може, діти й підлітки соціалізуються у школах. Там теж є суперництво, але воно має чітку структуру: школи стають командами, із бейсболу, наприклад. Змагаються в турнірах, і найкращим стає той, хто найкраще грає за правилами, а не б’ється без них.

У Західній Європі, особливо в Німеччині, Друга світова війна породила тривалу алергію до насильства: в німецьких школах дітей учать уникати хуліганів, а не протистояти їм. В ієрархії критеріїв, за яким визначають найкращих, насильство в європейських суспільствах відійшло далеко на другий план, поступаючись мистецтву домовитися та роботі інституцій.

Кожна модель має плюси й мінуси. Американська модель змагання робить протистояння системним, впорядкованим і зрозумілим. Але витискає тих, хто програв, невдах, на дно суспільства, позбавляючи їх шансів піднятися вгору.

Європейська модель уникання насильства дає значно більше шансів слабшим і беззахиснішим. Вона втілила стару думку про те, що справедливе суспільство – "інклюзивне", для всіх, зокрема й для слабких. Але ця європейська модель стає безсилою, коли хуліганів занадто багато. Або коли хтось із них стає, наприклад президентом однієї із країн Євразії.

Коли західний світ наново відкривав романтику вуличних боїв, наприклад із "Бійцівським клубом" Чака Паланіка-Палагнюка або з "Бандами Нью-Йорка" Мартіна Скорсезе, наше суспільство тільки знизувало плечима: це було чимось давно зрозумілим. Ми ж знаємо, мовляв, що справжній чоловік повинен уміти битися, до крові, тримати удар, бути безжальним, жити за логікою "бий, або тебе поб’ють".

Ця логіка дає змогу вижити в джунглях. Але проблема в тому, що будь-який інший світ вона перетворює на джунглі. Навіть світ, який хотів би бути схожим на античний поліс чи хоча би бейсбольний турнір.

Наші чоловіки виросли на вулицях і зберегли виплекане нею бажання комусь наваляти. Вони потім ідуть у бізнес, парламент, політичні партії – але мають ту саму ментальність вуличних бійців. Ми тільки починаємо звикати до думки, що можна спробувати порозумітися, розділити сфери відповідальності та здобути благо для всіх. І що суспільство – це щось інше, ніж вулична бійка.

Від того, чи зможемо змінити наш "вуличний код" на щось прогресивніше та гуманніше, залежить багато. Наприклад, те, чи зможемо об’єднуватися не тільки проти чогось, а й за щось. За спільне благо, приміром.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Володимир ЄРМОЛЕНКО



Джерело статті: “http://uainfo.org/blognews/1551968458-nash-vulichniy-kod-shcho-tse-take-y-chomu-maemo-yogo-pozbutisya.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя